Demandas clínicas e intervenções de enfermagem em consultas gerontológicas: Revisão integrativa / Demandas Clínicas e intervenciones de Enfermería en consultas gerontológicas: Una revisión integrativa / Clinical demands and nursing interventions in gerontological consultations: An integrative review

Resumen Introdução: A criação de guias que unificam as demandas clínicas prevalentes em consultas de enfermagem gerontológica e, das suas respectivas intervenções, se faz presente, devido a heterogeneidade das patologias emergentes no processo de envelhecimento, que irão precisar de cuidados. Objetivo: Identificar as demandas clínicas em consultas de enfermagem gerontológica e, as intervenções implementadas pelos(as) enfermeiros(as). Método: Revisão integrativa de pesquisas originais, publicadas entre 2018 e 2022, em inglês, espanhol e português, disponíveis nas bases de dados Scopus, MEDLINE/PubMed, BIREME/LILACS/BDENF/IBECS/BVS, SciELO e Google Scholar, pelos descritores DeCS/MESH: "Idoso"; "Enfermagem no Consultório"; "Enfermagem Geriátrica" e "Geriatria". O Rating System for the Hierarchy of Evidence for Intervention foi usado para determinar o nível de evidência da amostra final. Foram excluídos editoriais, estudos de revisão e artigos duplicados. A análise dos dados se deu pela leitura analítica e interpretativa, guiadas por um checklist. Resultados: Oito artigos foram selecionados e trouxeram demandas clínica tais como: o déficit no autocuidado para banho; autonegligência; fadiga; risco de integridade da pele prejudicada; desesperança; tristeza e depressão. As intervenções se relacionaram ao incentivo ao autocuidado; otimização dos medicamentos; estímulo a atividade física; cuidados com a pele; aconselhamento; musicoterapia e reabilitação psicossocial. Conclusão: Demandas clínicas atendidas nas consultas de enfermagem gerontológica possuem grande variação, com prevalência no domínio atividade/repouso, tais como intervenções voltadas para o tratamento e prevenção de doenças e ações visando a promoção da saúde, tendo o domínio comportamental mais expressivo.

Resumen Introducción: La creación de guías que unifiquen las demandas clínicas prevalentes en las consultas de enfermería gerontológica y sus respectivas intervenciones es necesaria, debido a la heterogeneidad de patologías emergentes en el proceso de envejecimiento que requerirán cuidados. Objetivo: Identificar las demandas clínicas en las consultas de enfermería gerontológica y las intervenciones implementadas por el personal de enfermería. Método: Revisión integrativa de investigaciones originales, publicadas entre 2018 y 2022, en inglés, español y portugués, en las bases de datos Scopus, MEDLINE/PubMed, BIREME/LILACS/BDENF/IBECS/BVS, SciELO y Google Scholar. Se utilizaron los descriptores DeCS/MESH: "Idoso"; "Enfermagem no Consultório"; "Enfermagem Geriátrica" e "Geriatria". Para determinar el nivel de evidencia de la muestra final, se usó el Rating System for the Hierarchy of Evidence for Intervention. Además, se excluyeron los editoriales, los estudios de revisión y los artículos duplicados. Los datos se analizaron mediante lectura analítica e interpretativa, guiada por una lista de verificación. Resultados: Se seleccionaron ocho artículos que aportaron demandas clínicas como déficit en el autocuidado para el baño, autodescuido, fatiga, riesgo integridad de la piel perjudicada; desesperanza, tristeza y depresión. Las intervenciones estaban orientadas al fomento del autocuidado, la optimización de la medicación, el fomento de la actividad física, el cuidado de la piel, el asesoramiento, la musicoterapia y la rehabilitación psicosocial. Conclusión: Las demandas clínicas atendidas en las consultas de enfermería gerontológica son muy variadas, con predominio en el dominio actividad/reposo, como intervenciones dirigidas al tratamiento y prevención de enfermedades y acciones dirigidas a la promoción de la salud, siendo más expresivo el dominio conductual.

Abstract Introduction: The creation of guidelines that unify the prevalent clinical demands from gerontological nursing consultations and their corresponding interventions are necessary due to the heterogeneity of emerging pathologies in the aging process that will require nursing care. Objective: To identify clinical demands in gerontological nursing consultations and the interventions implemented by nurses. Method: An integrative review of original research published from 2018 and 2022, in English, Spanish, and Portuguese, in Scopus, MEDLINE/PubMed, BIREME/lilacs/BDENF/IBECS/VHL, SciELO, and Google Scholar databases, using the DeCS/MESH descriptors: "Elderly", "Nursing in the Office", "Geriatric Nursing", and "Geriatrics". The Rating System for the Hierarchy of Evidence for Intervention was used to determine the level of evidence of the final sample. Editorials, review studies, and duplicate articles were excluded. The data were analyzed by analytical and interpretative reading, guided by a checklist. Results: Eight articles were selected that showed clinical demands such as deficits in self-care for bathing, self-negligence, fatigue, risk of damaged skin integrity, hopelessness, sadness, and depression. Interventions were related to encouraging self-care, medication optimization, encouragement of exercise, skin care, counseling, music therapy, and psychosocial rehabilitation. Conclusion: There are many different clinical demands in gerontological nursing consultations, especially associated with the domain of activity/rest. These include interventions to treat and prevent diseases, and actions aimed at health promotion, in most cases associated with the behavioral domain.

2023 ACC/AHA Chronic coronary cisease guideline - an opportunity to reestablish coronary artery bypass recommendations

Coronary artery bypass (CABG) has evolved over the decades, supported by scientific evidence from robust studies. The downgrade of the recommendation for CABG in patients with multivessel coronary artery disease proposed by the 2021 ACC/AHA/SCAI Guideline for Coronary Artery Revascularization and the 2023 ACC/AHA Chronic Coronary Disease Guidelines has brought this discussion to the fore, with prestigious cardiothoracic surgery societies such as AATS and STS not supporting these recommendations. The purpose of this article is to broaden this discussion in light of published studies.

Настанови щодо фармакологічного лікування артеріальної гіпертензії у дорослих

Щороку від серцево-судинних захворювань (ССЗ) помирає більше людей, ніж із будь-якої іншої причини. Понад три чверті всіх смертей від ССЗ та інсульту припадають на країни з низьким та середнім рівнями доходу (КНСРД). АГ, тобто підвищений артеріальний тиск (АТ), є серйозним захворюванням, що значно підвищує ризик ураження серця, головного мозку, нирок та інших ускладнень. Діагноз АГ можна встановити, користуючись визначеними значеннями рівнів систолічного (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ) або відомостями про застосування антигіпертензивних лікарських засобів. Високий АТ реєструється приблизно в 1,4 мільярда людей у всьому світі, але лише 14% пацієнтів контролюють значення АТ. А проте існують варіанти лікування з доведеною економічною ефективністю.У цих настановах ВООЗ представляє найновіші та чинні на сьогодні міжнародні рекомендації з громадського здоров’я з належною доказовою базою щодо початку фармакологічного лікування АГ в дорослих. Рекомендації стосуються дорослих пацієнтів, що не є вагітними, у яких у належний спосіб установлено діагноз АГ та які вже отримали консультацію щодо коригування способу життя.

Взаємодія з громадами: посібник зі зміцнення здоров’я із забезпеченням участі людей у досягненні універсального охоплення послугами з охорони здоров’я

Перегляд і переосмислення заходів зі зміцнення здоров’я для активізації прогресу в напрямку досягнення універсального охоплення послугами з охорони здоров’я (UHC) в контексті первинної медичної допомоги можуть допомогти покращити стан здоров’я щонайменше одного мільярда людей, як це передбачено в 13th General Programme of Work 2019–2023 [Тринадцятій загальній програмі роботи на 2019–2023 рр.] Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). ВООЗ була створена з метою забезпечення покращення здоров’я всіх людей. Упродовж років такі визначальні фактори впливу на здоров’я, як глобалізація, швидка й незапланована урбанізація,погіршення стану довкілля, старіння населення, спалахи інфекційних захворювань, загострення епідемії неінфекційних захворювань та зміна клімату, призвели до посилення нерівності, у зв’язку з чим робота із забезпечення справедливості у сфері охорони здоров’я зараз є важливою як ніколи.

Сводное руководство по профилактике, диагностике, лечению и помощи в связи с ВИЧ-инфекцией, вирусными гепатитами и инфекциями, передаваемыми половым путем, для ключевых групп населения

В сводном руководстве изложены меры общественного здравоохранения применительно к ВИЧ-инфекции, вирусным гепатитам и инфекциям,передаваемым половым путем (ИППП), для пяти следующих ключевых групп населения: мужчины, практикующие половые контакты смужчинами; трансгендерные и гендерно разнообразные люди; секс-работники и работницы; люди, употребляющие инъекционные наркотики;люди, находящиеся в местах лишения свободы и других учреждениях закрытого типа.В руководстве, предназначенном для менеджеров национальных программ, доноров и правозащитников, даются рекомендации о том, какрасставить приоритеты в осуществлении различных медицинских вмешательств, чтобы оказать наибольшее воздействие на ВИЧ, вирусныегепатиты и ИППП, а также обеспечить всеобщий охват для решения других проблем здравоохранения применительно к ключевым группамнаселения.Мероприятия, перечисленные в этих рекомендациях, были разделены для каждой ключевой группы населения на четыре категории:1. Важнейшие для обеспечения полезного эффекта: вмешательства в отношении благоприятствующих факторов, которые рекомендованы вцелях снижения структурных барьеров для доступа ключевых групп населения к услугам здравоохранения.2. Важнейшие для обеспечения полезного эффекта: медицинские вмешательства, которые оказывают продемонстрированное прямоевоздействие на ВИЧ-инфекцию, вирусные гепатиты и ИППП в ключевых группах населения.3. Вмешательства, важнейшие для обеспечения медико-санитарного эффекта в более широком плане, которыми должны быть охваченыключевые группы населения, но которые не оказывают прямого воздействия на ВИЧ-инфекцию, вирусные гепатиты или ИППП.4. Вспомогательные вмешательства, осуществляемые силами сектора здравоохранения, которые поддерживают осуществление других мер,например, направленные на формирование спроса, предоставление информации и проведение образовательных мероприятий.Руководство призывает страны уделять приоритетное внимание охвату ключевых групп и оказывать поддержку их сообществам, которыепризваны играть лидирующую роль в осуществлении надлежащих мер и в предоставлении справедливых, доступных и приемлемых услуг этимгруппам